Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (11) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Сухова С$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 13 Представлено документи з 1 до 13 |
|||
| 1. | 
Целуйко В. Й. Короткостроковий прогноз та гендерні особливості клінічних проявів тромбоемболії легеневої артерії [Електронний ресурс] / В. Й. Целуйко, Л. М. Яковлева, С. М. Сухова // Медицина неотложных состояний. - 2016. - № 6. - С. 102-110. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2016_6_18 Венозний тромбоемболізм - третє за частотою захворювання серцево-судинної системи, з блискавичним розвитком, тяжким перебігом, високою летальністю і несприятливим прогнозом. Мета роботи - вивчення гендерних особливостей клініко-анамнестичних, інструментальних і лабораторних показників у зв'язку з короткостроковим прогнозом у хворих на тромбоемболію легеневої артерії (ТЕЛА). Обстежені 104 хворі на гостру тромбоемболію легеневих артерій. Усім хворим проведено загальноклінічне обстеження, оцінено ризик і прогноз за загальноприйнятими шкалами, визначено у крові рівень тропоніну І, МВ-фракції креатинфосфокінази та креатиніну, проведено стандартну трансторакальну ехокардіографію, ультразвукове допплер-дослідження вен нижніх кінцівок та мультиспіральну комп'ютерну томографічну ангіографію легеневих артерій. Статистична обробка включала також багатофакторний регресійний аналіз. Встановлено, що у жінок вірогідно частіше зустрічаються такі фактори ризику венозного тромбоемболізму, як похилий вік та ожиріння. У жінок частіше спостерігається ураження судин більшого калібру, в той час як ураження дрібних артерій та інфаркт-пневмонії частіше зустрічається у чоловіків. У жінок частіше відзначається зниження швидкості клубочкової фільтрації менше за 60 мл/хв/1,73 м<^>2 | ||
| 2. | 
Целуйко В. Й. Діагностичні можливості 2D-спекл-трекінг ехокардіографії щодо оцінки функції правого шлуночка у хворих з гострою тромбоемболією легеневої артерії [Електронний ресурс] / В. Й. Целуйко, С. М. Сухова, Л. М. Яковлева, К. Ю. Кіношенко // Серце і судини. - 2017. - № 1. - С. 26-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2017_1_6 Мета роботи - вивчити чутливість і специфічність показників 2D-спекл-трекінг ехокардіографії (2D-СТ-ЕхоКГ) щодо визначення дисфункції правого шлуночка (ПШ) у хворих з гострою тромбоемболією легеневої артерії (ТЕЛА). Обстежено 104 хворих з гострою ТЕЛА, верифікованою за допомогою мультиспіральної комп'ютерної гомографічної ангіографії легеневих артерій. Усім хворим проводили стандартну трансторакальну ультразвукову ехокардіографію (ЕхоКГ) та 2D-СТ-ЕхоКГ. У групу контролю ввійшли 15 осіб без ознак дисфункції ПШ будь-якої етіології. Під час аналізу показників 2D-СТ-ЕхоКГ в обстежених хворих з ТЕЛА у порівнянні з групою контролю встановлено, що найвиразніше скоротливість ПШ знизилася в повздовжньому напрямку. Розрахована глобальна правошлуночкова повздовжня деформація у групі хворих з ТЕЛА становила (-5,8 +- 8,0) % і була значно нижчою, ніж у групі контролю - (-23,9 +- 6,4) % (p << 0,001). За допомогою ROC-аналізу встановлено, що сегментарна фракція викиду апікального правошлуночкового сегмента нижче за 65 % інформативна щодо виявлення дисфункції ПШ у хворих з гострою ТЕЛА: чутливість і специфічність показника становлять 64,9 і 100 % відповідно (p << 0,001). Розрахований показник глобальної правошлуночкової повздовжньої деформації у хворих з ТЕЛА менше за -18,5 % із чутливістю 72,5 % та специфічністю 85,7 % може свідчити про наявність дисфункції ПШ (p << 0,001). Висновки: за гострої ТЕЛА зміни показників повздовжньої деформації та зміщення свідчать про порушення скорочувальної здатності міокарда ПШ переважно у повздовжньому напрямку. Найінформативніші показники 2D-СТ-ЕхоКГ щодо оцінки дисфункції ПШ у хворих з гострою ТЕЛА - сегментарна фракція викиду апікального правошлуночкового сегмента (чутливість 64,9 %, специфічність 100 %; p << 0,001) і глобальна правошлуночкова повздовжня деформація вільної стінки ПШ (чутливість 72,5 %, специфічність 85,7 %; p << 0,001). | ||
| 3. |
Сухова С. М. Чинники, що асоціюються з відновленням функції правого шлуночка за даними 2D-спекл-трекінг-ехокардіографії, у хворих на гостру тромбоемболію легеневих артерій [Електронний ресурс] / С. М. Сухова // Медицина неотложных состояний. - 2017. - № 6. - С. 90-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2017_6_15 Мета роботи - дослідити можливий зв'язок клініко-анамнестичних, інструментальних і лабораторних показників з відновленням функції правого шлуночка (ПШ) за даними 2D-спекл-трекінг-ультразвукової ехокардіографії (2D-СТ-ЕхоКГ) у хворих на гостру тромбоемболію легеневої артерії (ТЕЛА) в динаміці лікування. Обстежено 104 хворі на гостру ТЕЛА. Усім хворим проводили 2D-СТ-ЕхоКГ, показники оцінено в першу добу перебування в стаціонарі та через 3 міс антикоагулянтної терапії (АКТ), що була призначена під час госпіталізації за методом конвертів: ривароксабан або варфарин. Резидуальну дисфункцію правого шлуночка (ДфПШ) після АКТ встановлено за даними 2D-СТ-ЕхоКГ як сегментарну фракцію викиду апікального ПШ сегмента, менша за 65 %, та показник глобальної поздовжньої деформації вільної стінки ПШ, менший за -18,5 %. Після проведеної АКТ усіх обстежених хворих було розподілено на 2 групи: до I групи увійшло 13 (12,5 %) хворих із виявленою резидуальною ДфПШ, II групу становив 91 (87,5 %) пацієнт із повним відновленням функції ПШ. Встановлено, що у хворих I групи вірогідно частіше зустрічалися цукровий діабет 2-го типу (p = 0,04) та хронічна серцева або дихальна недостатність (p = 0,03), відмічено збільшення рівнів тропоніну - (p = 0,05), креатиніну (p = 0,009) та фібриногену (p = 0,05), а також зниження швидкості клубочкової фільтрації (p = 0,02) до рівня менше від 60 мл/хв/1,73 м<^>2 | ||
| 4. | 
Целуйко В. Й. Можливості 2D-спекл-трекінг ехокардіографії щодо діагностики дисфункції правого шлуночка у хворих з гострою тромбоемболією легеневої артерії [Електронний ресурс] / В. Й. Целуйко, С. М. Сухова, К. Ю. Кіношенко, Л. М. Яковлева // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 1. - С. 70-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2017_1_11 Цель работы - изучить диагностические возможности 2D-спекл-трекинг эхокардиографии (2D-СТ-ЭхоКГ) в оценке функционального состояния правого желудочка (ПЖ) у больных с острой тромбоэмболией легочной артерии (ТЭЛА). Обследовано 104 больных с острой ТЭЛА, верифицированной с помощью мультиспиральной компьютерной томографической ангиографии легочных артерий. Всем больным проводили стандартную трансторакальную ультразвуковую эхокардиографию (ЭхоКГ) и 2D-СТ-ЭхоКГ. Больные с ТЭЛА были разделены на две группы в зависимости от наличия хотя бы одного из признаков дисфункции ПЖ по данным ЭхоКГ: в 1-ю группу включили 75 (72,2 %) больных с дисфункцией ПЖ, во 2-ю - 29 (27,8 %) пациентов без дисфункции ПЖ. Уменьшение степени продольной деформации по данным 2D-СТ-Эхо-КГ выявили во всех исследуемых сегментах в 1-й группе пациентов, в четырех из шести сегментов - во 2-й группе, по сравнению с группой контроля. Степень глобальной продольной деформации свободной стенки ПЖ была самой низкой в 1-й группе ((5,1 +- 7,9) % по сравнению с (23,2 +- 7,1) % в контрольной группе (P << 0,001) и (10,0 +- 8,9) % - во 2-й группе (P << 0,001)). Сегментарная фракция выброса (СФВ) всех правожелудочковых сегментов была достоверно ниже в 1-й группе, тогда как во 2-й группе снижение СФВ зарегистрировано только в апикальном и среднем правожелудочковых сегментах по сравнению с контрольной группой. Выводы: у 27,8 % больных с острой ТЭЛА при проведении Эхо-КГ признаки дисфункции правого желудочка отсутствуют. Нарушения сократительной способности правого желудочка у этих больных могут быть обнаружены с помощью посегментарных показателей 2D-СТ-ЭхоКГ. У больных с острой ТЭЛА с доказанной дисфункцией ПЖ изменения сократительной способности могут быть уточнены при 2D-СТ-ЭхоКГ по снижению степени глобальной продольной деформации свободной стенки ПЖ (Р << 0,001) и сегментарной фракции выброса (Р << 0,001) по сравнению с контролем. | ||
| 5. |
Целуйко В. Й. Чинники, що асоціюються з несприятливим віддаленим прогнозом у хворих з гострою тромбоемболією легеневих артерій [Електронний ресурс] / В. Й. Целуйко, С. М. Сухова, Л. М. Яковлева, К. Ю. Кіношенко // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 5. - С. 75-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2017_5_11 Цель работы - исследовать возможную связь клинико-анамнестических, инструментальных и лабораторных показателей с развитием рецидивов венозного тромбоэмболизма (ВТЭ) и кровотечений у больных с тромбоэмболией легочных артерий (ТЭЛА) в течение 4 месяцев после выписки из стационара. Обследовано 104 больных с острой ТЭЛА. Госпитальная летальность составила 13,5 % (14 пациентов), эти больные были исключены из дальнейшего анализа. Всем пациентам проводили эхокардиографию, 2D-спекл-трекинг эхокардиографию и дуплексную ультразвуковую сонографию вен (ДУЗС); показатели оценивали при госпитализации и после проведенной антикоагулянтной терапии. Антикоагулянтную терапию назначали мет одом конвертов: ривароксабан или варфарин. Рецидив ВТЭ устанавливали при появлении новых признаков венозного тромбоза по данным ДУЗС и/или мультиспиральной компьютерной томографической ангиографии легочных артерий. Тяжесть кровотечений оценивали по шкале ТІМІ. Установлено, что в группе больных с рецидивами ВТЭ статистически значимо чаще наблюдаются варикозное расширение вен (P = 0,02) с локализацией тромбоза в п роксимальных отделах вен (P = 0,03), фибрилляция предсердий (P = 0,01) и рецидивы ВТЭ в анамнезе (Р = 0,05). У пациентов этой группы статистически значимо чаще отмечали нарушения гемодинамики: низкое систолическое артериальное давление (P = 0,03), высокое среднее давление в легочной артерии (P = 0,03) и значение сегментарной фракции выброса апикального правожелудочкового сегмента меньше 65 % как проявление дисфункции правого желудочка (P = 0,01). Установлено, что у 11,1 % больных при проведении антикоагулянтной терапии возникают кровотечения. Среди таких пациентов статистически значимо выше удельный вес больных с артериальной гипертензией (P = 0,03). Кроме того, риск кровотечений ассоциир уется с применением таких препаратов, как стрептокиназа (Р = 0,03) и варфарин (Р = 0,03). Выводы: у 6,7 % больных с ТЭЛА в течение (4,2 +- 0,9) мес после выписки из стационара на фоне антикоагулянтной терапии возникают рецидивы ВТЭ и у 11,1 % - кровотечения. У больных с ТЭЛА развитие рецидива ВТЭ (по данным регрессионного анализа) на 39,6 % (P << 0,05) обусловлено наличием таких факторов, как бедренная локализация тромба по данным ДУЗС, фибрилляция предсердий, наличие варикозного расширения вен, эпизоды ТЭЛА в анамнезе и значение сегментарной фракции выброса апикального правожелудочкового сегмента меньше 65 % по результатам 2D-спекл-трекинг эхокардиографии. По данным регрессионного анализа риск возникновения кровотечений связан с наличием артериальной гипертензии (8,2 %; P = 0,007), применением варфарина (8,5 %; P = 0,007) и стрептокиназы (7,9 %; P = 0,01). | ||
| 6. |
Целуйко В. Й. Клінікоанамнестична характеристика хворих на гостру тромбоемболію легеневої артерії [Електронний ресурс] / В. Й. Целуйко, Л. М. Яковлева, С. М. Сухова, О. В. Радченко, М. В. Дьолог // Серце і судини. - 2019. - № 1. - С. 32-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2019_1_6 | ||
| 7. | 
Мотилевська Т. В. Тромбоемболічні ускладнення: сучасний стан проблеми [Електронний ресурс] / Т. В. Мотилевська, С. М. Сухова // Кардиология: от науки к практике. - 2016. - № 2. - С. 54-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Konkp_2016_2_8 | ||
| 8. | 
Сухова С. М. Тромбоемболічні ускладнення у хворих на активне онкологічне захворювання [Електронний ресурс] / С. М. Сухова, В. Й. Целуйко // Ліки України. - 2019. - № 5-6. - С. 39-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/likukr_2019_5-6_8 | ||
| 9. |
Целуйко В. Й. Клініко-анамнестична характеристика та фактори ризику у хворих на гостру тромбоемболію легеневої артерії серед мешканців м. Харкова [Електронний ресурс] / В. Й. Целуйко, Л. М. Яковлева, С. М. Сухова, К. Ю. Кіношенко, О. В. Радченко, А. С. Внукова // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 3. - С. 58-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2021_17_3_13 Мета роботи - аналіз особливостей перебігу і провідні чинники розвитку тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА). За період з 1 листопада 2019 р. по грудень 2020 р. включно до КНП "Міська клінічна лікарня № 8" Харківської міської ради було госпіталізовано 188 хворих на ТЕЛА віком від 46 до 80 років (середній вік становив <$E62,9~symbol С~16,7> року). Внутрішньогоспітальна летальність становила 12,2 % (23 пацієнти). Критерієм включення до дослідження була гостра ТЕЛА, встановлена за результатами мультиспіральної комп'ютерної томографічної ангіографії легеневих артерій (МКТ-ангіографія ЛА). Усім хворим було проведено загальноклінічне обстеження, оцінено ризик і прогноз за загальноприйнятими шкалами, проведено стандартну трансторакальну ехокардіографію (ЕхоКГ) та ультразвукове допплер-дослідження вен нижніх кінцівок. Захворювання з однаковою частотою діагностували у чоловіків і жінок, відмінності за віком не було. Серед найбільш значущих і значних факторів ризику розвитку ТЕЛА переважали венозний тромбоз/емболії в анамнезі та активне злоякісне онкологічне захворювання (43 та 35 % відповідно), а з менш значимих - похилий вік, варикозне розширення вен нижніх кінцівок та артеріальна гіпертензія (47,9; 31,4 та 52,1 % відповідно). У переважної більшості (57,4 %) реєстрували поєднання 2 та більше факторів ризику. Ознаки дисфункції правого шлуночка за даними МКТ-ангіографії ЛА та/або ЕхоКГ були наявні у 45,7 % хворих. Високий та помірно високий ризик ранньої смерті на тлі гострої ТЕЛА виявили у значного відсотка (71,8 %) пацієнтів, що потребувало включення тромболітика в стратегію лікування. | ||
| 10. |
Целуйко В. Й. Рівень N-термінального фрагмента попередника мозкового натрійуретичного пептиду та ураження правого шлуночка у хворих з тромбоемболією легеневої артерії [Електронний ресурс] / В. Й. Целуйко, Л. М. Яковлева, С. М. Сухова, О. В. Радченко, Т. В. Пильова, А. С. Внукова, К. Ю. Кіношенко, М. І. Каравайцева // Український кардіологічний журнал. - 2021. - Т. 28, № 2. - С. 50-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2021_28_2_10 Мета роботи - вивчити зв'язок рівня N-термінального фрагмента попередника мозкового натрійуретичного пептиду (NT-proBNP) з клініко-анамнестичними й ехокардіографічними показниками у хворих з тромбоемболією легеневої артерії (ТЕЛА). Дослідження проведено за участю 45 хворих з ТЕЛА, підтвердженою за допомогою комп'ютерної томографії. Ехокардіографічне дослідження проводили за стандартним протоколом при госпіталізації пацієнтів. У хворих, поруч із проведенням стандартних лабораторних тестів, визначали рівні високочутливого тропоніну I, С-реактивного білка та NT-proBNP. Встановлено, що у хворих з ТЕЛА рівень NT-proBNP підвищений, навіть за умови відсутності серцевої недостатності ((2932 +- 266) пг/мл). Не виявлено статистично значущих відмінностей рівня показника залежно від статі хворого (p = 0,3), від наявності артеріальної гіпертензії (p = 0,92) та супутнього онкологічного процесу (p = 0,88). Виявлено кореляційну залежність між рівнем NT-proBNP та розмірами правого (p = 0,014) й лівого (p = 0,025) передсердь. Доведено зв'язок рівня NT-proBNP з тиском у легеневій артерії за даними ультразвукового дослідження: у хворих з ТЕЛА без ознак легеневої гіпертензії рівень NT-proBNP становив 405 пг/мл проти 4067 пг/мл у групі хворих з підвищеним тиском у легеневій артерії (p = 0,0047). Встановлено кореляційну залежність між рівнями NT-proBNP та С-реактивного білка. Висновки: У хворих із ТЕЛА спостерігається значне підвищення рівня NT-proBNP, ступінь якого корелює зі збільшенням розміру правого передсердя та тиском у легеневій артерії (p = 0,0047). | ||
| 11. | 
Целуйко В. Й. Особливості клінічного перебігу та чинники, пов’язані з короткотерміновим прогнозом у хворих з тромбоемболією легеневої артерії [Електронний ресурс] / В. Й. Целуйко, Л. М. Яковлева, С. М. Сухова, О. В. Радченко, Т. В. Пильова, А. С. Внукова, К. Ю. Кіношенко // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2021. - № 2. - С. 18-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/karx_2021_2_4 Мета роботи - вивчити клініко-анамнестичні та інструментальні показники, пов'язані з короткотерміновим прогнозом у хворих з тромбоемболією легеневої артерії (ТЕЛА). Дослідження проведено в період з 1 вересня 2019 до 31 грудня 2020 рр. на базі міської клінічної лікарні. До попереднього аналізу залучено 187 хворих з діагнозом гострої ТЕЛА. Встановлено, що 25 (13,3 %) хворих померли протягом 30 діб (I група), з них 19 (76,0 %) пацієнтів мали високий ризик передбачуваної ранньої смерті та 6 (24,0 %) - помірно-високий ризик. До групи порівняння (II група) залучили 106 (56,7 %) осіб, які вижили протягом 30 діб від початку гострого епізоду ТЕЛА та не відрізнялися за ризиком передбачуваної ранньої смерті від хворих I групи, з них 54 (50,9 %) мали високий ризик та 52 (49,1 %) - помірно-високий. Усі пацієнти з ТЕЛА отримували антикоагулянтну терапію згідно з рекомендаціями Європейського товариства кардіологів 2019 р. Середній вік пацієнтів I групи становив (69,08 +- 14,15) року і був статистично значуще (p = 0,0169) більшим, ніж у хворих II групи ((65,25 +- 13,29) року). У I групі статистично значуще більшою була частка хворих з високим ризиком, а у II - частка пацієнтів з помірно-високим ризиком (p = 0,0409). Кількість пацієнтів з помірно-високим ризиком та IV і V класу за індексом PESI була однаковою в обох групах, тоді як у II групі переважали пацієнти з III класом за індексом PESI (p = 0,0380). При аналізі факторів ризику венозного тромбоемболізму встановлено, що в пацієнтів I групи статистично значуще частіше спостерігалися застійна серцева недостатність (p = 0,0065) та ожиріння (p = 0,0482). Висновки: у госпіталізованих хворих з гострою ТЕЛА відзначено високу смертність протягом 30 діб (13,3 %): 26 % у групі пацієнтів з високим ризиком та 10,3 % - з помірно-високим ризиком. Вік понад 65 років, наявність застійної серцевої недостатності та ожиріння є незалежними чинниками, які за даними уні- та мультиваріантного логістичного регресійного аналізу асоціюються з несприятливим короткотерміновим прогнозом у хворих із ТЕЛА (p << 0,005). | ||
| 12. |
Целуйко В. Й. Антикоагулянтна терапія при тромбоемболії легеневих артерій у онкологічних хворих [Електронний ресурс] / В. Й. Целуйко, Н. Г. Шило, С. М. Сухова // Ліки України. - 2022. - № 7. - С. 20-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/likukr_2022_7_5 | ||
| 13. |
Целуйко В. Й. Чинники, що пов’язані з відновленням функції правого шлуночка хворих із тромбоемболією легеневої артерії при короткотривалому спостереженні [Електронний ресурс] / В. Й. Целуйко, Л. М. Яковлева, С. М. Сухова, О. В. Радченко // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 1. - С. 42-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2022_18_1_9 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |